ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

РОЗДІЛИ САЙТУ

Тріада розвитку «зеленої» економіки європейських країн в умовах цифровізації
Варвашенко В. А.

Варвашенко В. А. Тріада розвитку «зеленої» економіки європейських країн в умовах цифровізації. Бізнес Інформ. 2025. №11. C. 103–115.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-11-103-115

Розділ: Закордонний досвід

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 330.15:338.2:502.131.1:004(4)

Анотація:
Статтю присвячено узагальненню теоретичних аспектів розроблення структурно-логічної моделі тріади розвитку «зеленої» економіки європейських країн в умовах цифровізації та визначенню взаємозв’язків між інституційно-нормативними, технологічно-цифровими та ринково-поведінковими чинниками її формування у стратегічному вимірі. Розвиток «зеленої» економіки в Європейському Союзі відбувається на перетині амбітних кліматичних цілей, посилення екологічного регулювання, впровадження циркулярних моделей і активного використання цифрових технологій. У центрі дослідження – узагальнена структурно-логічна модель тріади, яка пояснює системний характер взаємодії зазначених елементів та їхній синергетичний вплив на формування стійких економічних екосистем. Інституційний компонент аналізу базується на огляді ключових політик ЄС, зокрема Європейського «зеленого» курсу, пакета «Fit for 55», Таксономії сталих інвестицій і директиви CSRD. Досліджено приклади Німеччини та Данії, де поєднання екологічного регулювання та цифрових стратегій створює сприятливі умови для формування низьковуглецевих моделей розвитку. Технологічно-цифровий вимір розкрито через аналіз використання штучного інтелекту, інтернету речей, смарт-мереж і цифрових двійників, що забезпечують підвищення енергоефективності й оптимізацію ресурсного споживання. Окрему увагу приділено практикам Швеції та Нідерландів, які активно впроваджують цифрові платформи в енергетичному, транспортному, аграрному та водному секторах. Поведінковий компонент досліджено на основі даних міжнародних опитувань, що демонструють зростання попиту на екологічно відповідну продукцію, готовність споживачів сплачувати «зелену премію» та активне використання цифрових сервісів для оцінювання сталості товарів. У статті узагальнено порівняльні характеристики готовності суспільства та бізнесу до «зеленої» трансформації в країнах Європейського Союзу. Результати дослідження підтверджують, що ефективний розвиток «зеленої» економіки можливий лише за умови комплексної інтеграції політичних, технологічних і поведінкових чинників. Запропонована модель може бути теоретичним і практичним підґрунтям для розроблення стратегій екологічно орієнтованого розвитку в європейських країнах і в Україні, особливо в контексті післявоєнної відбудови та цифрової модернізації.

Ключові слова: «зелена» економіка, цифровізація, тріада, Європейський Союз, інституційно-нормативне регулювання. технологічно-цифрова модернізація, ринково-поведінкові трансформації, циркулярна економіка, сталий розвиток, екологічна політика, цифрові еко-технології, структурно-логічна модель.

Рис.: 4. Табл.: 2. Бібл.: 46.

Варвашенко Владислав Андрійович – аспірант, кафедра міжнародних економічних відносин та логістики, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Vishnevsky V. P., Harkushenko O. М., Zanizdra M. Yu., Kniaziev S. I. Digital and Green Economy: Common Grounds and Contradictions. Science and Innovation. 2021. Vol. 17. No. 3. P. 14–27. DOI: https://doi.org/10.15407/scine17.03.014
Поліванцев А. С. Особливості розвитку «зеленої економіки» в країнах ЄС та в Україні в контексті цифрової трансформації. Економічний простір. 2025. № 205. С. 200–207. DOI: https://doi.org/10.30838/EP.205.200-207
Varzaru A. A. The Digital Economy and Sustainable Development Goals: A Predictive Analysis of the Interconnection Between Digitalization and Sustainability in EU Countries. Systems. 2025. Vol. 13. Iss. 6. Art. 398. DOI: https://doi.org/10.3390/systems13060398
Maksymova I., Kurilyak V. Digitalization and Decarbonization: Aspects of Synergy in the EU Industries. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 67. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-67-157
Digital Technologies and the Green Economy. Belgium : EIT Digital, 2022. 24 p. URL: https://28digital.eu/fileadmin/2022/ecosystem/publications/EIT-Digital_Report_Digital-Technologies-and-the-Green-Economy.pdf
Марченко О. Ю., Грабін О. Ю. Зелена та цифрова трансформації економіки України: пріоритети післявоєнного відновлення. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 59. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-59-173
Digitalisation as engine of transformation for a green economy. Umwelt Bundesamt. 01.04.2022. URL: https://www.umweltbundesamt.de/en/topics/digitalisation/digital-sustainability/digitalisation-as-engine-of-transformation-for-a
Raihan A. A review of the potential opportunities and challenges of the digital economy for sustainability. Innovation and Green Development. 2024. Vol. 3. Iss. 4. Art. 100174. DOI: https://doi.org/10.1016/j.igd.2024.100174
Rusu R., Oprean-Stan C. The Impact of Digitalisation and Sustainability on Inclusiveness: Inclusive Growth Determinants. Economic Computation and Economic Cybernetics Studies and Research. 2023. Vol. 57. Iss. 4. P. 209–224. DOI: https://doi.org/10.24818/18423264/57.4.23.13
Turgunov J. A. ugli. Іntegrating Digital and Green Economy Strategies for Sustainable Development. American Journal of Business Practice. 2025. Vol. 2. No. 3. P. 151–156. DOI: https://doi.org/10.31149/ajbp.v2i3.1405
Гораль Л. Т., Шкварилюк М. В. Алгоритм імплементації стратегії розвитку енергетичних підприємств в кліматичну політику. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Серія «Економічні науки». 2023. № 4. С. 54–59. DOI: https://doi.org/10.20998/2519-4461.2023.4.54
The European Green Deal. European Commission. URL: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en
Fit for 55. European Council. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/policies/fit-for-55/
EU taxonomy for sustainable activities. Finance. European Commission. URL: https://finance.ec.europa.eu/sustainable-finance/tools-and-standards/eu-taxonomy-sustainable-activities_en
Directive (EU) 2022/2464 of the European Parliament and of the Council of 14 December 2022 amending Regulation (EU) No 537/2014, Directive 2004/109/EC, Directive 2006/43/EC and Directive 2013/34/EU, as regards corporate sustainability reporting (Text with EEA relevance). EUR-Lex Access to European Union law. URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2022/2464/oj/eng
Deutsche Nachhaltigkeitsstrategie. Bundesministerium fur Umwelt, Klimaschutz, Naturschutz und nukleare Sicherheit. URL: https://www.bundesumweltministerium.de/themen/nachhaltigkeit/strategie-und-umsetzung/nachhaltigkeitsstrategie
Digital Strategy 2025. BMWE. Bundesministerium f?r Wirtschaft und Energie | BMWE. URL: https://www.bundeswirtschaftsministerium.de/Redaktion/EN/Publikationen/digitale-strategie-2025.html
sustainable_AND_digital. Sustainable development as the framework for digital transformation. Rat fur Nachhaltige Entwicklung. URL: https://www.nachhaltigkeitsrat.de/wp-content/uploads/2019/01/20190121_RNE_Recommendation_sustainable_development_as_the_framework_for_digital_transformation.pdf
The Danish Energy Agency. Energistyrelsen. URL: https://ens.dk/en
Denmark's Energy Islands. Energistyrelsen. URL: https://ens.dk/en/energy-sources/offshore-wind-power/denmarks-energy-islands
Denmark’s offshore wind farms planning and policy approach – DK. URL: https://discomap.eea.europa.eu/map/Data/Milieu/OURCOAST_097_DK/OURCOAST_097_DK_Case_OffshoreWindfarmPlanningPolicyApproach.pdf
Kommende havvindmolleprojekter. Energistyrelsen. URL: https://ens.dk/energikilder/havvindmoelleprojekter-i-pipeline
Sweden’s draft integrated national energy and climate plan. According to Regulation (EU) 2018/1999 of the European Parliament and of the Council on the Governance of the Energy Union and Climate Action. Ministry of the Environment and Energy. URL: https://www.government.se/contentassets/e731726022cd4e0b8ffa0f8229893115/swedens-draft-integrated-national-energy-and-climate-plan
Report for Sweden on climate policies and measures and on projections. March 2003. URL: https://www.naturvardsverket.se/496ff2/contentassets/caf14fb0008a41d29b9d51228f874fcb/report-for-sweden-march-2023.pdf
Sweden’s Eighth National Communication on Climate Change. Ministry of Climate and Enterprise. URL: https://unfccc.int/sites/default/files/resource/Sweden’s%20Eighth%20National%20Communication%20on%20Climate%20Change.pdf
Report of the Swedish Climate Policy Council 2022. URL: https://www.klimatpolitiskaradet.se/wp-content/uploads/2022/05/kprreport2022.pdf
Water management in the Netherlands. Government of the Netherlands. URL: https://www.government.nl/topics/water-management/water-management-in-the-netherlands
Government Gazette 2022-11617. Subsidy “Partners for Water” Programme. RVO.nl. URL: https://english.rvo.nl/sites/default/files/2023-08/Government%20Gazette%202022-11617%20unofficial%20translation%20of%20the%20subsidy%20Partners%20for%20Water%20programme.docx
Blue Deal – Annual Report 2023. Dutch Water Authorities. URL: https://dutchwaterauthorities.com/wp-content/uploads/2025/05/Annual-Report-Blue-Deal-2023.pdf
Resilient Rotterdam Strategy 2022–2027: From Risks to Resilience. Rotterdam City Council. URL: https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/storage.resilientrotterdam.nl/storage/2022/09/09093215/Resilient-Rotterdam-Strategy-2022-2027.pdf
National Climate Adaptation Implementation Programme – Netherlands (2025). UNFCCC. URL: https://unfccc.int/sites/default/files/resource/2025_NAP_Netherlands.pdf
Water Governance in the Netherlands. OECD. URL: https://www.oecd.org/en/publications/water-governance-in-the-netherlands_9789264102637-en.html
Stojanovic A., Dordevic P., Shapkova Kocevska K., Tambovceva T. From Awareness to Action: Ranking EU Countries by Consumer Readiness to Adopt Sustainable Products Using a Hybrid M-M Methodology. Serbian Journal of Management. 2025. Vol. 20. No. 2. P. 455–475. DOI: https://doi.org/10.5937/sjm20-60775
Coelho C., Neves C., Cruz-Jesus F. Exploring the EU sustainability divide: Analyzing disparities in climate investments. Energy Policy. 2025. Vol. 206. Art. 114701. DOI: https://doi.org/10.1016/j.enpol.2025.114701
Юхименко П. І., Батажок С. Г., Янович Н. В. Перехід до «зеленої» економіки: світовий досвід та українські реалії. Економіка та управління АПК. 2023. № 2. С. 29–44. DOI: https://doi.org/10.33245/2310-9262-2023-185-2-29-44
Consumers willing to pay 9.7% sustainability premium, even as cost-of-living and inflationary concerns weigh: PwC 2024 Voice of the Consumer Survey. PwC. May 15, 2024. URL: https://www.pwc.com/gx/en/news-room/press-releases/2024/pwc-2024-voice-of-consumer-survey.html
Mabangure T., Fatahi Valilai O. Investigating consumer behaviour and environmental sustainability for the impact of CO2 emission disclosure on German online product purchases. Discover Sustainability. 2025. Vol. 6. Art. 900. DOI: https://doi.org/10.1007/s43621-025-01924-0
Dreist D., Weinfurtner T., Spiller A., Lemken D. EU climate labeling policy: Analyzing consumer’s comprehension of CO2 footprint labels. Journal of Agriculture and Food Research. 2024. Vol. 17. Art. 101248. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jafr.2024.101248
Lenk J. D., Chandon P., Doshi S. Which Consumers Change Their Food Choices in Response to Carbon Footprint Labels? The Role of Political Ideology and Other Socio-Demographic Factors. Nutrients. 2025. Vol. 17. Iss. 8. Art. 1321. DOI: https://doi.org/10.3390/nu17081321
Engstrom E., Nilsson Lewis A., Moberg A., Vanhuyse F. et al. Using labels to support climate-friendly lunch purchases – An in-store study. Cleaner and Responsible Consumption. 2024. Vol. 15. Art. 100239. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clrc.2024.100239
Edenbrandt A. K., Asioli D., Nordstrom J. Impact of different carbon labels on consumer inference. Journal of Cleaner Production. 2025. Art. 145020. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2025.145020
The Danish Environmental Protection Agency. Ministry of Environment and Gender Equality. URL: https://eng.mst.dk
Reducing traffic emissions. Ministry of Environment and Gender Equality. URL: https://eng.mst.dk/industry/air/reducing-traffic-emissions
Klima-, Energi- og Forsyningsministeriet. URL: https://www.kefm.dk
A developing Denmark. Ministry of Industry, Business and Financial Affairs. URL: https://www.eng.em.dk
Co-creating circular and regenerative resource flows in cities. REFLOW. URL: https://reflowproject.eu

ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій

НАШІ ПАРТНЕРИ

Журнал «Проблеми економіки»

Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA.

Написати вебмастеру