ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

ROR

ЕДРПОУ 05481984

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

КАТАЛОГ

Відповідність слів і дій: ефективна комунікація результатів корпоративної соціальної відповідальності
Нащекіна О. М., Тимошенков І. В.

Nashchekina, Olga M., and Tymoshenkov, Ihor V. (2026) “Walk the Talk and Talk the Walk: Effective Communication of CSR Performance.” Business Inform 3:620–633.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-3-620-633

Розділ: Менеджмент і маркетинг

Стаття написана англійською мовою
Завантажень/переглядів: 0

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 65.011.1:659.44

Анотація:
Переваги, які компанія може отримати від корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), залежать не лише від фактичних результатів її діяльності у сфері КСВ, а й від того, як ці результати сприймають стейкхолдери. Відповідно, ефективність комунікації щодо КСВ відіграє ключову роль у впливі на поведінку та рішення стейкхолдерів. Метою статті є з’ясування взаємозв’язку між результатами КСВ компанії, їх комунікацією та їх сприйняттям стейкхолдерами, а також аналіз чинників, що визначають ефективність такої комунікації. Розгляд комунікації щодо КСВ у статті обмежується корпоративними звітами як основною формою розкриття відповідної інформації. У статті запропоновано модель, що поєднує фактичні результати КСВ, комуніковані результати КСВ і сприйняті результати КСВ, а також окреслено два потенційні типи невідповідностей: розрив достовірності, який відображає розбіжність між фактичними результатами та їх відображенням у звітності, і розрив довіри, що виникає між комунікованими результатами та їх сприйняттям стейкхолдерами. У межах запропонованої моделі проаналізовано зміст кожного її складника. Показано, що фактичні результати КСВ формуються під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, зокрема корпоративних цінностей, системи управління, ресурсного забезпечення, галузевих особливостей і правових вимог. Комунікація результатів КСВ визначається цілями компанії та характеризується змістом, форматом подання, обсягом і якістю розкриття інформації, що знаходять відображення в конкретних характеристиках звітності. Сприйняття результатів КСВ стейкхолдерами модерується такими чинниками, як репутація компанії, її розмір, галузева специфіка, соціально-політичний контекст і особисті цінності стейкхолдерів. Зазначені чинники можуть впливати на рівень недовіри та скептицизму, що, своєю чергою, визначає інтерпретацію звітної інформації. Розрив достовірності, який часто пов’язують із явищем CSR-washing, повністю формується на боці компанії та може бути наслідком неточностей даних, вибіркового розкриття інформації або свідомого викривлення фактів із використанням різноманітних маніпулятивних стратегій. Розрив довіри, натомість, формується на боці стейкхолдерів і визначається тим, наскільки компанія вважається ними надійною, а також контекстом, у якому інтерпретується звітна інформація. З метою підвищення ефективності комунікації щодо КСВ у статті запропоновано напрями вдосконалення організаційних механізмів, характеристик звітності та формування довіри й репутації. Їх реалізація сприятиме узгодженню фактичних, комунікованих і сприйнятих результатів КСВ і мінімізації розривів достовірності та довіри.

Ключові слова: корпоративна соціальна відповідальність (КСВ); результати КСВ; комунікація КСВ; ефективність комунікації КСВ; звітність про КСВ; сприйняття результатів КСВ стейкхолдерами; скептицизм стейкхолдерів.

Рис.: 1. Табл.: 2. Бібл.: 35.

Нащекіна Ольга Миколаївна – кандидат фізико-математичних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (вул. Кирпичова, 2, Харків, 61002, Україна)
Email: [email protected]
Тимошенков Ігор Владиславович – кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри економічної теорії та права Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія»

Список використаних у статті джерел

Garriga E., Mele D. Corporate social responsibility theories: mapping the territory. Journal of Business Ethics. 2004. Vol. 53. P. 51–71. DOI: https://doi.org/10.1023/B:BUSI.0000039399.90587.34
Nashchekina O. M., Koptieva H. M., Tymoshenkov I. V. The impact of CSR on financial performance: controversial empirical evidence and reasons behind it. Вісник НТУ «ХПІ». Серія «Економічні науки». 2023. № 1. С. 73–78. DOI: https://doi.org/10.20998/2519-4461.2023.1.73
Nashchekina O. M., Tymoshenkov I. V. How CSR influences consumer behavior: mechanisms and moderating variables. Бізнес Інформ. 2025. № 6. С. 456–468. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-6-456-468
Boiral O., Henri J.-F. Is sustainability performance comparable? A study of GRI reports of mining organizations. Business & Society. 2015. Vol. 56. Iss. 2. P. 283–317. DOI: https://doi.org/10.1177/0007650315576134
Koh K., Li H., Tong Y. H. Corporate social responsibility (CSR) performance and stakeholder engagement: Evidence from the quantity and quality of CSR disclosures. Corporate Social Responsibility and Environmental Management. 2023. Vol. 30. Iss. 2. P. 504–517. DOI: https://doi.org/10.1002/csr.2370
Garcia-Sanchez I. M., Araujo-Bernardo C. A. What colour is the corporate social responsibility report? Structural visual rhetoric, impression management strategies, and stakeholder engagement. Corporate Social Responsibility and Environmental Management. 2020. Vol. 27. Iss. 2. P. 1117–1142. DOI: https://doi.org/10.1002/csr.1869
Nielsen E. A., Thomsen C. Reviewing corporate social responsibility communication: a legitimacy perspective. Corporate Communications: An International Journal. 2018. Vol. 23. Iss. 4. P. 492–511. DOI: https://doi.org/10.1108/CCIJ-04-2018-0042
Al-Tuwaijri S. A., Christensen T. E., Hughes K. E. The relations among environmental disclosure, environmental performance, and economic performance: A simultaneous equations approach. Accounting, Organizations and Society. 2004. Vol. 29. Iss. 5–6. P. 447–471. DOI: https://doi.org/10.1016/S0361-3682(03)00032-1
Nazari J. A., Hrazdil K., Mahmoudian F. Assessing social and environmental performance through narrative complexity in CSR reports. Journal of Contemporary Accounting and Economics. 2017. Vol. 13. Iss. 2. P. 166–178. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcae.2017.05.002
Bacha S., Ajina A. CSR performance and annual report readability: evidence from France. Corporate Governance. 2020. Vol. 20. Iss. 2. P. 201–215. DOI: https://doi.org/10.1108/CG-02-2019-0060
Brennan M. N., Merkl-Davies D. M. Discretionary accounting narratives in contemporary corporate reporting: review and framework. Accounting and Management Review | Revista de Contabilidade e Gestao. 2022. Vol. 26. No. 1. DOI: https://doi.org/10.55486/amrrcg.v26i.8a
Lee K. H. Does Size Matter? Evaluating corporate environmental disclosure in the Australian mining and metal industry: a combined approach of quantity and quality measurement. Business Strategy and the Environment. 2017. Vol. 26. Iss. 2. P. 209–223. DOI: https://doi.org/10.1002/bse.1910
Wang Z., Hsieh T. S., Sarkis J. CSR performance and the readability of CSR reports: too good to be true? Corporate Social Responsibility and Environmental Management. 2018. Vol. 25. Iss. 1. P. 66–79. DOI: https://doi.org/10.1002/csr.1440
Perez A. Building a theoretical framework of message authenticity in CSR communication. Corporate Communications: An International Journal. 2019. Vol. 24. Iss. 2. P. 334–350. DOI: https://doi.org/10.1108/CCIJ-04-2018-0051
Viererbl B., Koch T. The paradoxical effects of communicating CSR activities: Why CSR communication has both positive and negative effects on the perception of a company’s social responsibility. Public Relations Review. 2022. Vol. 48. Iss. 1. Art. 102134. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pubrev.2021.102134
Green T., Peloza J. How do consumers infer corporate social responsibility? The role of organisation size. Journal of Consumer Behaviour. 2014. Vol. 13. Iss. 4. P. 282–293. DOI: https://doi.org/10.1002/cb.1466
Lock I., Schulz-Knappe C. Credible corporate social responsibility (CSR) communication predicts legitimacy: Evidence from an experimental study. Corporate Communications: An International Journal. 2019. Vol. 24. Iss. 1. P. 2–20. DOI: https://doi.org/10.1108/CCIJ-07-2018-0071
Schmeltz L. Getting CSR communication fit: A study of strategically fitting cause, consumers and company in corporate CSR communication. Public Relations Inquiry. 2017. Vol. 6. Iss. 1. P. 47–72. DOI: https://doi.org/10.1177/2046147X16666731
Morsing M., Schultz M. Corporate social responsibility communication: stakeholder information, response and involvement strategies. Business Ethics: A European Review. 2006. Vol. 15. Iss. 4. P. 323–338. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8608.2006.00460.x
Merkl-Davies D. M., Brennan N. M. Discretionary disclosure strategies in corporate narratives: incremental information or impression management? Open Access publications. Research Repository, University College Dublin. 2007.
Morsing M., Schultz M., Nielsen K. U. The “Catch 22” of communicating CSR: Findings from a Danish study. Journal of Marketing Communications. 2008. Vol. 14. Iss. 2. P. 97–111. DOI: https://doi.org/10.1080/13527260701856608
Cho C. H., Laine M., Roberts R. W., Rodrigue M. Organized hypocrisy, organizational facades, and sustainability reporting. Accounting, Organizations and Society. 2015. Vol. 40. P. 78–94. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aos.2014.12.003
SA8000:2026 Standard. Social Accountability International. URL: https://sa-intl.org/resources/sa8000-standard/
ISO26000:2010. Social responsibility. Standards. URL: https://www.iso.org/iso-26000-social-responsibility.html
Jarolimek S. Being good, doing good... and telling people how good you are. A definitional construct as a basis for comparative studies. Humanities and Social Sciences: Latvia. 2014. Vol. 22. P. 14–32. URL: https://www.lu.lv/fileadmin/user_upload/lu_portal/apgads/PDF/Hum_Soc-scienc-2014_2_.pdf
Boiral O., Heras-Saizarbitoria I., Brotherton M. C. Assessing and improving the quality of sustainability reports: the auditors’ perspective. Journal of Business Ethics. 2019. Vol. 155. Iss. 3. P. 703–721. DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-017-3516-4
Ashforth B. E., Gibbs B. W. The Double-Edge of Organizational Legitimation. Organization Science. 1990. Vol. 1. Iss. 2. P. 177–194. DOI: https://doi.org/10.1287/orsc.1.2.177
Eisenegger M., Schranz M. Reputation management and corporate social responsibility. In: Handbook of Communication and Corporate Social Responsibility (eds. O. Ihlen, J. L. Bartlett and S. May). John Wiley & Sons Inc., 2011. P. 128–146. DOI: https://doi.org/10.1002/9781118083246.ch7
Delmas M. A., Burbano V. C. The drivers of greenwashing. California Management Review. 2011. Vol. 54. Iss. 1. P. 64–87. DOI: https://doi.org/10.1525/cmr.2011.54.1.64
Christensen L. T., Morsing M., Thyssen O. CSR as aspirational talk. Organization. 2013. Vol. 20. Iss. 3. P. 372–393. DOI: https://doi.org/10.1177/1350508413478310
The Global Reporting Initiative. URL: https://www.globalreporting.org/
Elving W. J. L. Scepticism and corporate social responsibility communications: the influence of fit and reputation. Journal of Marketing Communications. 2013. Vol. 19. Iss. 4. P. 277–292. DOI: https://doi.org/10.1080/13527266.2011.631569
Schmeltz L. Introducing value-based framing as a strategy for communicating CSR. Social Responsibility Journal. 2014. Vol. 10. Iss. 1. P. 184–206. DOI: https://doi.org/10.1108/SRJ-06-2012-0065
Skarmeas D., Leonidou C. N. When consumers doubt, Watch out! The role of CSR skepticism. Journal of Business Research. 2013. Vol. 66. Iss. 10. P. 1831–1838. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2013.02.004
Pope S., W?raas A. CSR-washing is rare: a conceptual framework, literature review, and critique. Journal of Business Ethics. 2016. Vol. 137. Iss. 1. P. 173–193. DOI: https://doi.org/10.1007/s10551-015-2546-z