ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

ROR

ЕДРПОУ 05481984

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

КАТАЛОГ

Реактивний і проактивний підходи до контролю реалізації стратегії: теоретико-методологічний аспект
Нескородєв С. М.

Нескородєв С. М. Реактивний і проактивний підходи до контролю реалізації стратегії: теоретико-методологічний аспект. Бізнес Інформ. 2026. №5. C. 751–751.

Розділ: Менеджмент і маркетинг

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

УДК 338.242.4:005.52

Анотація:
Актуальність проблеми зумовлена наростаючою турбулентністю бізнес-середовища, яка суттєво скорочує часовий горизонт, протягом якого відхилення в реалізації стратегії можуть бути виявлені та скориговані; поширенням agile-підходів до управління, що актуалізує потребу в переосмисленні традиційних моделей стратегічного контролю, а також відсутністю цілісної концептуальної моделі системи стратегічного контролю, яка б поєднувала класичні та сучасні інструменти. Мета статті полягає в порівняльному аналізі реактивного та проактивного підходів до контролю реалізації стратегії підприємства, обґрунтуванні їхнього змістовного розмежування, виявленні їхніх переваг, обмежень та умов ефективного застосування в системі стратегічного управління. Використано методи системного аналізу, порівняльного аналізу, синтезу, а також методу типових прикладів. Досліджено сутність стратегічного контролю в системі стратегічного управління підприємством та охарактеризовано його структурні компоненти. За результатами дослідження здійснено порівняльний аналіз реактивного підходу (MBO) та проактивного підходу (BSC і OKR) до контролю реалізації стратегії за критеріями часового горизонту, типу показників, частоти контролю та характеру управлінського реагування. Встановлено, що реактивний і проактивний контроль не є альтернативними, а виконують якісно різні управлінські функції: реактивний контур забезпечує підсумкову оцінку та організаційне навчання, проактивний – безперервний моніторинг ходу реалізації та мінімальний часовий лаг реагування на відхилення. Доведено, що у структурі проактивного контуру доцільно виокремити два субконтури: стратегічний (BSC, річний горизонт) і тактичний (OKR, квартальний горизонт із щотижневим check-in). Обґрунтовано концептуальну модель цілісної двоконтурної системи стратегічного контролю підприємства (MBO – BSC – OKR). Запропоновано трирівневу архітектуру стратегічного контролю: MBO – для річної підсумкової оцінки правильності стратегічного курсу; BSC – для поточного моніторингу через випереджальні індикатори; OKR – для щотижневого управління ходом виконання стратегії в реальному часі.

Ключові слова: стратегічний контроль; реалізація стратегії; реактивний контроль; проактивний контроль; управління за цілями; MBO; збалансована система показників; BSC; OKR.

Табл.: 4. Бібл.: 17.

Нескородєв Семен Миколайович – кандидат економічних наук, доцент, доцент, кафедра менеджменту, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 4, Харків, 61022, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Дашко І. М. Стратегічний контролінг на підприємстві: його сутність, значення, основні методи та інструменти. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 20. С. 25–29. URL: https://www.investplan.com.ua/pdf/20_2016/7.pdf
Кизенко О., Каморіна В. Система стратегічного контролю на підприємстві: процесний аспект. Формування ринкової економіки. 2014. № 32. С. 72–80. URL: https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/bd9c6fb7-04ad-4224-bb8d-c4298c202507/content
Ковальчук Т. М., Вергун А. І. Стратегічний аналіз в системі стратегічного управління: теорія, методологія. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 70. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-70-78
Науменко М. О., Морозова Л. В. Удосконалення стратегічного управління організацією. Бізнес Інформ. 2015. № 1. С. 377–381. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2015-1_0-pages-377_381.pdf
Осокіна А. В., Хвастунов Н. О., Востряков І. О. Система стратегічного контролінгу в умовах цифровізації. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 67. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-67-95
Рудницький В. С., Свірко С. В., Гордієнко Л. П., Поплюйко А. М., Паршаков В. М. Концептуалізація стратегічного аудиту діяльності економічних суб'єктів. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії і практики. 2021. № 4. С. 167–174. DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241305
Ansoff H. I. Managing Strategic Surprise by Response to Weak Signals. California Management Review. 1975. Vol. 18. Iss. 2. P. 21–33. DOI: https://doi.org/10.2307/41164635
Day G. S., Schoemaker P. J. H. Peripheral Vision: Sensing and Acting on Weak Signals. Boston : Harvard Business School Press, 2006. 272 p.
Doerr J. Measure What Matters: OKRs: The Simple Idea that Drives 10x Growth. Portfolio/Penguin, 2018. 320 p.
Drucker P. F. The Practice of Management. Harper & Row, 1954. 404 p.
Kaplan R. S., Norton D. P. The Balanced Scorecard: Translating Strategy into Action. Harvard Business School Press, 1996. 322 p.
Kaplan R. S., Norton D. P. The Strategy-Focused Organization. Harvard Business School Press, 2001. 400 p.
Mescon M. H., Albert M., Khedouri F. Management. 3rd ed. New York : Harper & Row, 1988. 777 p.
Merchant K. A., Van der Stede W. A. Management Control Systems: Performance Measurement, Evaluation and Incentives. 3rd ed. FT Prentice Hall, 2012. 864 p.
Mintzberg H., Quinn J. B. The Strategy Process: Concepts, Contexts, Cases. 4th ed. Prentice Hall, 2003. 489 p.
Simons R. Levers of Control: How Managers Use Innovative Control Systems to Drive Strategic Renewal. Harvard Business School Press, 1995. 232 p.
Thompson A. A., Strickland A. J. Strategic Management: Concepts and Cases. Irwin/McGraw-Hill, 1999. 1059 p.