ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

ROR

ЕДРПОУ 05481984

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

КАТАЛОГ

Індустріалізація та реіндустріалізація економіки України в парадигмі її стратегічного відновлення
Джанджгава Н. В.

Джанджгава Н. В. Індустріалізація та реіндустріалізація економіки України в парадигмі її стратегічного відновлення. Бізнес Інформ. 2026. №6. C. 295–304.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-6-295-304

Розділ: Економіка промисловості

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 2

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 330.341.42:338.45(477)

Анотація:
Метою дослідження є розвиток теоретико-методичних засад індустріалізації та реіндустріалізації економіки України в контексті формування ефективної моделі стратегічного відновлення держави, а також обґрунтування пріоритетних напрямів модернізації виробничого потенціалу в умовах цифрової трансформації, європейської інтеграції та післявоєнної реконструкції. Проведене дослідження дозволило сформувати комплексне наукове бачення ролі індустріалізації та реіндустріалізації в системі стратегічного відновлення економіки України. Узагальнення теоретичних положень, світового досвіду та сучасних тенденцій розвитку виробничих систем дало підстави стверджувати, що в умовах зростання глобальної нестабільності промисловість знову перетворюється на ключовий фактор забезпечення економічної стійкості, технологічного суверенітету та довгострокової конкурентоспроможності держав. Установлено, що сучасна реіндустріалізація суттєво відрізняється від класичних моделей індустріального розвитку. Якщо традиційна індустріалізація була орієнтована переважно на кількісне нарощування виробничих потужностей, то сучасна реіндустріалізація базується на впровадженні цифрових технологій, автоматизації виробничих процесів, використанні штучного інтелекту, розвитку інноваційних екосистем і переході до принципів зеленої економіки. У зв'язку з цим сучасна промислова політика повинна розглядатися не лише як інструмент економічного розвитку, але і як складова забезпечення національної безпеки. Доведено, що протягом останніх десятиліть економіка України зазнала тривалих процесів деіндустріалізації, які проявлялися у скороченні частки промисловості у структурі ВВП, зниженні ролі переробного виробництва, поглибленні сировинної спеціалізації експорту та посиленні технологічного відставання. На відміну від розвинених країн світу, де скорочення частки промисловості компенсувалося розвитком високотехнологічних секторів економіки, українська модель характеризувалася одночасним ослабленням як виробничого, так і інноваційного потенціалу. У результаті сформувалися значні структурні диспропорції, що обмежують можливості забезпечення стійкого економічного зростання. Обґрунтовано, що повоєнне відновлення України створює унікальне вікно можливостей для переходу до нової моделі економічного розвитку, заснованої на принципах випереджальної реіндустріалізації. Встановлено, що відбудова економіки не повинна обмежуватися простим відновленням зруйнованих виробничих потужностей, а має супроводжуватися їх технологічною модернізацією відповідно до вимог четвертої промислової революції та стандартів Європейського Союзу.

Ключові слова: індустріалізація; реіндустріалізація; деіндустріалізація; стратегічне відновлення; промисловість; індустріальний розвиток.

Рис.: 3. Табл.: 3. Бібл.: 17.

Джанджгава Наталія Вікторівна –

Список використаних у статті джерел

Волосюк М. В. Реіндустріалізація України як передумова економічного зростання. Бізнес Інформ. 2020. №4. C. 63–70. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-63-70
Задоя А. О., Звєряков М. І. Решоринг, реіндустріалізація чи реколонізація: що чекає на Європу? Academy Review. 2026. № 1. С. 265–279. DOI: https://doi.org/10.32342/3041-2137-2026-1-64-17
Збаразька Л. О. Неоіндустріалізація в Україні: концепт національної моделі. Економіка промисловості. 2016. № 3. С. 5–32. URL: https://ojs.econindustry.org/index.php/ep/article/view/8
Кіндзерський Ю. В. Інклюзивна індустріалізація для сталого розвитку: до засад теорії та політики формування. Економіка України. 2021. Т. 64. № 5. С. 3–39. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.05.003
Ляшенко В. І. Реіндустріалізація регіонів – режими та інститути. Академія економічних наук України. 2021. URL: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/2021/05/14-05-2021-reindustrializatsiia-sokr_compressed.pdf
Маковоз Е. В., Казаков А. Ю. Реиндустриализация промышленного сектора экономики стран-членов Евросоюза: опыт для Украины. Вісник економіки транспорту і промисловості. 2020. № 70–71. С. 90–99. DOI: https://doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i70-71.222134
Осецький В. Л., Кузьменко Т. М., Куліш В. А. Посилення політики реіндустріалізації як фактор інноваційної модернізації економіки України. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 62. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-62-137
Осіпова Л. Модернізація промисловості України в контексті євроінтеграції у воєнний та повоєнний період. International Science Journal of Management, Economics & Finance. 2025. Вип. 4. С. 27–34. DOI: https://doi.org/10.46299/j.isjmef.20250404.03
Прохорова В. В., Янчак Ю. О., Щербина Є. В. Інструменти цифрової економіки в контексті підвищення ефективності діяльності промислових підприємств. Бізнес Інформ. 2024. № 3. C. 174–182. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-3-174-182
Саченко А. О. Еволюція економічного зростання від етапу індустріалізації до неоіндустріалізації. Економіка та суспільство. 2024. Вип. 62. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-62-157
Ситник Н. С., Шушкова Ю. В. Реіндустріалізація економіки на основі технологічної модернізації: сутнісна характеристика поняття. Інноваційна економіка. 2019. № 5–6. С. 27–34. DOI: https://doi.org/10.37332/2309-1533.2019.5-6.3
Шатненко К. О. Нова індустріалізація як умова сталого розвитку економіки України. Економічний простір. 2020. № 154. С. 11–15. DOI: https://doi.org/10.32782/2224-6282/154-1
Meissner H., Ilsen R., Aurich J. C. Analysis of Control Architectures in the Context of Industry 4.0. Procedia CIRP. 2017. Vol. 62. P. 165–169. DOI: https://doi.org/10.1016/j.procir.2016.06.113
Prokhorova V., Mushnykova S., Us Yu., Sorokin S. Management of industrialization and reindustrialization of the economy: strategic dimension. Technology Audit and Production Reserves. 2025. Vol. 5. No. 4. P. 66–73. DOI: https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.342412
Prokhorova V., Mushnykova S., Kovalenko D., Koleshchuk O., Babichev A. Convergence of educational technologies as an imperative for the development of innovation cooperation in the context of circular transformation. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2023. Vol. 4. No. 13. P. 26–35. DOI: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.286183
Roshchina N. V., Bordanova L. S., Melnychuk V. E. Features of the process of industrialization in the modern stage of economic relations. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2018. № 15. С. 478–487. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.15.2018.135913
Salamanca-Buentello F., Daar A. S. Nanotechnology, equity and global health. Nature Nanotechnology. 2021. Vol. 16. P. 358–361. DOI: https://doi.org/10.1038/s41565-021-00899-z