ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

ROR

ЕДРПОУ 05481984

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

КАТАЛОГ

Адаптивне управління когнітивним навантаженням у короткострокових освітніх проєктах
Станішовський А. С.

Станішовський А. С. Адаптивне управління когнітивним навантаженням у короткострокових освітніх проєктах. Бізнес Інформ. 2026. №6. C. 593–601.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-6-593-601

Розділ: Менеджмент і маркетинг

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 005.8:355.233:378

Анотація:
Форсований темп короткострокових освітніх проєктів неминуче провокує когнітивне перевантаження слухачів, що деструктивно впливає на архітектоніку знань, процеси навичкоутворення та лонгітюдну стійкість результатів. Попри масштабний теоретичний базис у сферах Cognitive Load Theory, мультимедійного навчання, семантичного аналізу освітніх даних і механізмів саморегуляції, поза увагою дослідників залишається операціоналізація когнітивного навантаження як безпосереднього об’єкта адаптивного менеджменту. В умовах жорсткого ліміту часу це унеможливлює превентивне ухвалення рішень та динамічну модерацію дидактичного процесу. Окреслена наукова лакуна й детермінує актуальність цієї розвідки. Мета дослідження полягає в теоретичній експлікації когнітивного навантаження як об’єкта адаптивного менеджменту та розробленні концептуальної матриці його регулювання в межах короткострокових освітніх проєктів. Визначений дослідницький вектор реалізовано через комплекс теоретичних методів, передусім компаративний і системно-структурний аналіз академічних джерел, синтез, критичне узагальнення, систематизацію сучасних наукових парадигм і метод концептуального моделювання. Методологічний каркас розвідки сформовано на перетині системного, діяльнісного, когнітивного й адаптивного підходів, що уможливило поліаспектне обґрунтування архітектури запропонованої концепції. Проведена розвідка доводить доцільність операціоналізації когнітивного навантаження як керованої субстанції в адаптивному менеджменті. Ідентифікація базових механізмів його регуляції уможливила проєктування концептуальної моделі, яка інтегрує моніторинг когнітивного статусу студентів, інструменти Learning Analytics, предикативне ухвалення рішень, педагогічний супровід (scaffolding), алгоритмізацію дій, мікронавчання, експрес-корекцію дидактичного процесу та реверсивний зв’язок у замкнену ітераційну систему. Сконструйована архітектура синхронізує інтенсивність навчання з когнітивним ресурсом студентів, закладаючи теоретичний фундамент для превентивної діагностики ризиків перевантаження та динамічної модерації освітнього середовища. Адаптивне керування когнітивним навантаженням є перспективним вектором модернізації інтенсивного навчання, забезпечуючи системну конвергенцію скринінгу, аналітики, ухвалення рішень і дидактичної корекції. Наукова новизна полягає в концептуалізації когнітивного тиску як об’єкта менеджменту та розробленні моделі, що консолідує психолого-педагогічні й управлінські важелі, придатна для впровадження у форсованих курсах.

Ключові слова: когнітивне навантаження; адаптивне управління; короткострокові освітні проєкти; адаптивний освітній менеджмент; навчальна аналітика; адаптивне навчання; мікронавчання; педагогічна підтримка; моніторинг навчання; управлінські рішення.

Рис.: 1. Табл.: 4. Бібл.: 23.

Станішовський Артур Степанович – доктор філософії, старший викладач, Центр розвитку навчання та викладання, Український католицький університет (вул. І. Свєнціцького, 17, Львів, 79011, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Sweller J. Cognitive load during problem solving: Effects on learning. Cognitive Science. 1988. Vol. 12. Iss. 2. P. 257–285. DOI: https://doi.org/10.1016/0364-0213(88)90023-7
Chandler P., Sweller J. Cognitive load theory and the format of instruction. Cognition and Instruction. 1991. Vol. 8. Iss. 4. P. 293–332. DOI: https://doi.org/10.1207/s1532690xci0804_2
Деркач Т. М. Запобігання когнітивного перенавантаження студентів під час навчання із застосуванням електронних ресурсів. Інформаційні технології і засоби навчання. 2012. № 3. С. 44–55. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v29i3.677
Clark J. M., Paivio A. Dual coding theory and education. Educational Psychology Review. 1991. Vol. 3. No. 3. P. 149–210. DOI: https://doi.org/10.1007/BF01320076
Mayer R. E. Multimedia Learning. 2nd ed. New York : Cambridge University Press, 2009. 318 p.
Mayer R., Fiorella L. Multimedia Learning. 3rd ed. Cambridge : Cambridge University Press, 2022. 608 p.
Plass J. L., Kaplan U. Emotional Design in Digital Media for Learning. In: Emotions, Technology, Design, and Learning / ed. by S. Y. Tettegah, M. Gartmeier. London : Elsevier Academic Press, 2016. P. 131–161. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-801856-9.00007-4
Zimmerman B. J. Self-regulated learning and academic achievement: An overview. Educational Psychologist. 1990. Vol. 25. Iss. 1. P. 3–17. DOI: https://doi.org/10.1207/s15326985ep2501_2
Pintrich P. R. The Role of Goal Orientation in Self-Regulated Learning. In: Handbook of Self-Regulation / ed. by M. Boekaerts, P. R. Pintrich, M. Zeidner. San Diego : Academic Press, 2000. P. 451–502. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-012109890-2/50043-3
Ryan R. M., Deci E. L. Self-determination theory: Basic psychological needs in motivation, development, and wellness. New York : The Guilford Press, 2017. 756 p. DOI: https://doi.org/10.7202/1041847ar
Bandura A. Social foundations of thought and action: A social cognitive theory. Englewood Cliffs : Prentice-Hall, 1986. 617 p.
Hug T. Didactics of Microlearning: Concepts, Discourses and Examples. Munster : Waxmann, 2007. 219 p.
Kolb D. A. Experiential Learning: Experience as the Source of Learning and Development. Englewood Cliffs : Prentice-Hall, 1984. 247 p.
Siemens G. Connectivism: A Learning Theory for the Digital Age. International Journal of Instructional Technology and Distance Learning. 2005. Vol. 2. Iss. 1. P. 3–10. URL: https://static1.squarespace.com/static/6820668911e3e5617c36c48c/t/682dadc9690ec5749004d96d/1747824073835/connectivism.pdf
Muhammad G., Shamsuddin S., Khan M. A. Micro-learning with technology and employee performance: role of employee competencies in emerging countries. International Journal of Knowledge and Learning. 2021. Vol. 14. Iss. 4. P. 345–359. DOI: https://doi.org/10.1504/IJKL.2021.118557
Глазунова О. Г., Кравченко В. М., Саяпіна Т. П. та ін. Вплив технології мікронавчання на мотивацію та академічні досягнення здобувачів вищої освіти. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2024. № 17. С. 30–41. DOI: https://doi.org/10.28925/2414-0325.2024.173
Турчененко С. О., Тяпченко О. М., Копко І. Є. Оцінювання рівня когнітивного навантаження студентів під час вивчення анатомії із застосуванням технологій доповненої реальності. Педагогічна академія: наукові записки. 2026. № 18. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.20408530
Гевкалюк Н. О., Крупей В. Я., Скочило О. В. Інтенсифікація сучасного освітнього процесу як фактор інтелектуального, навчального та емоційного напруження студентів. Медична освіта. 2021. № 4. С. 17–21. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12687
Вознюк О., Гаращук К., Зимовець О. Пошуки ефективної моделі освітньої діяльності: світовий досвід. Нові технології навчання. 2023. № 97. С. 16–26. DOI: https://doi.org/10.52256/2710-3560.97.2023.97.02
Письменна О. М. Інноваційні підходи до формування самоосвітньої компетентності студентів медичних коледжів шляхом адаптації технологічних моделей змішаного навчання. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія «Педагогіка». 2024. Вип. 19. DOI: https://doi.org/10.33296/2707-0255-19(37)-16
Якимець С. Алгоритмізація інтерактивних методів навчання в процесі викладання дисциплін у закладі вищої освіти. Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. 2024. Вип. 3. С. 37–46. DOI: https://doi.org/10.32782/1995-0519.2024.3.5
Ferguson R. Learning analytics: Drivers, developments and challenges. International Journal of Technology Enhanced Learning. 2012. Vol. 4. Iss. 5–6. P. 304–317. DOI: https://doi.org/10.1504/IJTEL.2012.051816
Gasevic D., Dawson S., Siemens G. Let’s not forget: Learning analytics are about learning. TechTrends. 2015. Vol. 59. Iss. 1. P. 64–71. DOI: https://doi.org/10.1007/s11528-014-0822-x