ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

ROR

ЕДРПОУ 05481984

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

КАТАЛОГ

OSINT у цифровій аналітичній інфраструктурі: від відкритих даних до управлінських рішень
Осауленко О. Г., Горобець О. О., Гринчак Н. А.

Осауленко О. Г., Горобець О. О., Гринчак Н. А. OSINT у цифровій аналітичній інфраструктурі: від відкритих даних до управлінських рішень. Бізнес Інформ. 2026. №6. C. 86–95.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-6-86-95

Розділ: Інформаційні технології в економіці

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 311.21:004.65:355.40

Анотація:
У статті досліджено роль OSINT-аналітики (Open Source Intelligence) в умовах стрімкого розвитку цифрової економіки, технологій Big Data, Data Science та штучного інтелекту. Показано, що зростання обсягів відкритих даних, поширення цифрових платформ, соціальних мереж, геопросторових сервісів та відкритих державних реєстрів сприяє трансформації OSINT із інструменту пошуку інформації у важливий елемент сучасної цифрової аналітичної інфраструктури. Проаналізовано еволюцію наукових підходів до розуміння OSINT, узагальнено сучасні підходи до його трактування та визначено місце відкритих джерел інформації в екосистемі Big Data. Обґрунтовано необхідність інтеграції відкритих даних, технологій Data Science та статистичних методів для підтримки процесів прийняття управлінських рішень. На основі концепції DIKW (Data – Information – Knowledge – Wisdom) розроблено авторську концептуальну модель інтеграції OSINT у процес перетворення відкритих даних у джерело підтримки прийняття управлінських рішень. Запропонована модель відображає послідовний перехід від даних до інформації, знань, аналітичних висновків та управлінських рішень і визначає функціональне місце OSINT між відкритими джерелами інформації та сучасними аналітичними технологіями. Особливу увагу приділено статистичній складовій OSINT-аналітики та можливостям застосування методів аналізу часових рядів, кластерного аналізу, мережевого аналізу, геостатистики та машинного навчання для роботи з великими масивами відкритих даних. Установлено, що в умовах російсько-української війни OSINT став одним із ключових інструментів забезпечення ситуаційної обізнаності, протидії дезінформації та підтримки управлінських рішень у сфері національної безпеки. Доведено, що статистичні методи виступають механізмом трансформації відкритих даних у знання та аналітичні висновки, придатні для використання в системах data-driven decision making.

Ключові слова: OSINT; Big Data; Data Science; відкриті дані; державні реєстри; статистичний аналіз; штучний інтелект; управлінські рішення; національна безпека; російсько-українська війна.

Рис.: 1. Табл.: 1. Бібл.: 15.

Осауленко Олександр Григорович – доктор наук з державного управління, професор, академік НАН України, ректор, Національна академія статистики, обліку та аудиту (вул. Підгірна, 1, Київ, 04107, Україна)
Email: [email protected]
Горобець Олена Олександрівна – кандидат економічних наук, доцент, проректор, Національна академія статистики, обліку та аудиту (вул. Підгірна, 1, Київ, 04107, Україна)
Email: [email protected]
Гринчак Наталія Анатоліївна – кандидат економічних наук, доцент, завідувач кафедри, кафедра статистики та математичних методів в економіці, Національна академія статистики, обліку та аудиту (вул. Підгірна, 1, Київ, 04107, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Colquhoun C. A Brief History of Open Source Intelligence. Bellingcat. 2016. URL: https://www.bellingcat.com/resources/articles/2016/07/14/a-brief-history-of-open-source-intelligence/
Gurbanov M., Gurbanova G., Mikayilli G. et al. AI for OSINT: Challenges, opportunities, and future directions. In: Proceedings of the 9th International Azerbaijan Congress on Life, Engineering, Mathematical, and Applied Sciences. 2024. P. 1524–1530. URL: https://bib.opensourceintelligence.biz/STORAGE/2024.%20ai%20for%20osint.pdf
Van Puyvelde D. Open-source research and the war in Ukraine: Intelligence for the people by the people? Leiden University. 2023–2024. URL: https://www.universiteitleiden.nl/en/research/research-projects/governance-and-global-affairs/open-source-research-and-the-war-in-ukraine-intelligence-for-the-people-by-the-people
Fleischman A. Effective Use of OSINT in the Russo-Ukrainian War: Collection and Disclosure of Reliable Information along with Refuting False Information. American Intelligence Journal. 2022. Vol. 39. Iss. 2. P. 66–79. URL: https://www.jstor.org/stable/27369383
Toler A. How Ukraine is Crowdsourcing Digital Evidence of War Crimes. UC Berkeley. 2022, April 19. URL: https://humanrights.berkeley.edu/hrc-in-the-news/how-ukraine-is-crowdsourcing-digital-evidence-of-war-crimes/
Van Puyvelde D., Tabarez Rienzi F. The rise of open-source intelligence. European Journal of International Security. 2025. Vol. 10. Iss. 4. P. 530–544. DOI: https://doi.org/10.1017/eis.2024.61
Ghioni R., Taddeo M., Floridi L. Open source intelligence and AI: A systematic review of the GELSI literature. AI & Society. 2023. Vol. 39. Iss. 4. P. 1827–1842. DOI: https://doi.org/10.1007/s00146-023-01628-x
European data. What is OSINT: Open-source intelligence? European Union. 2022, May 2. URL: https://data.europa.eu/en/publications/datastories/what-osint-open-source-intelligence
Trisolini M. Intelligence di polizia: Le forze dell'ordine come human sensors. Societa Italiana di Intelligence. 2020. DOI: https://doi.org/10.36182/2020.14
Scuro V. Open-Source Intelligence (OSINT) for Researchers and Practitioners. In: Smith E., Austin S. (eds). Researching a Rigged Game: Digital Approaches to Tracing the Illicit Trade in Cultural Objects. Studies in Art, Heritage, Law and the Market. 2026. Vol. 11. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-032-02014-7_2
Dorton S. L., Frommer I. D., Garrison T. M. A Theoretical Model for Assessing Information Validity from Multiple Observers. In: 2019 IEEE Conference on Cognitive and Computational Aspects of Situation Management (CogSIMA) (8–11 April 2019). P. 52–58. DOI: https://doi.org/10.1109/COGSIMA.2019.8724242
Baskarada S., Koronios A. Data, Information, Knowledge, Wisdom (DIKW): A Semiotic Theoretical and Empirical Exploration of the Hierarchy and its Quality Dimension. Australasian Journal of Information Systems. 2013. Vol. 18. Iss. 1. P. 5–24. DOI: https://doi.org/10.3127/ajis.v18i1.748
Niu J., Stillman M., Seeberger P., Kruspe A. A Dataset of Open Source Intelligence (OSINT) Tweets about the Russo-Ukrainian War. In: Proceedings of the 21st International Conference on Information Systems for Crisis Response and Management (ISCRAM 2024). DOI: https://doi.org/10.59297/377r3945
Кобзан С. М., Поморцева О. Є., Паньків В. В. та ін. Військові геоінформаційні системи. Шляхи застосування та перспективи розвитку. Випробування та сертифікація. 2025. № 1. С. 67–75. DOI: https://doi.org/10.37701/ts.07.2025.08
Кобзан С. М., Поморцева О. Є., Паньків В. В., Андронов В. В. Погляди щодо побудови геоінформаційної системи для використання у Збройних Силах України. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України. 2024. № 3. С. 40–46. DOI: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2024-3-83/40-46