ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

РОЗДІЛИ САЙТУ

Стратегія інноваційного розвитку як інструмент конкурентоспроможності підприємства
Красноносова О. М., Цуй Цзенфен

Красноносова О. М., Цуй Цзенфен Стратегія інноваційного розвитку як інструмент конкурентоспроможності підприємства. Бізнес Інформ. 2025. №4. C. 41–41.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-4-41-41

Розділ: Економіка підприємства

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 0

УДК 338.1:658.5

Анотація:
Стратегія інноваційного розвитку розглянута як ключовий інструмент формування та підтримки конкурентоспроможності підприємства. Уточнено зміст стратегії розвитку як комплексу довгострокових, узгоджених управлінських рішень, які поєднують аналіз внутрішніх і зовнішніх чинників, постановку цілей, розробку альтернативних сценаріїв та вибір оптимального напряму руху. Головними характеристиками стратегії виокремлено довгостроковість, комплексність: узгодження ресурсів і процесів, гнучкість, адаптацію до змін зовнішнього середовища та конкурентну спрямованість у вигляді формування стійких переваг на ринку. Історичний огляд розкриває еволюцію стратегічного мислення від давньосхідних трактатів, таких як «Мистецтво війни» Сунь-Цзи і політичних роздумів Макіавеллі, до класичної школи наукового менеджменту Тейлора і Файоля. У другій половині XX століття інструменти корпоративного планування заклали Чандлер, Ансофф і група BCG, сформувавши формальні методи стратегічного аналізу. Далі М. Портер розвинув теорію конкурентних стратегій і «ланцюга створення цінності», а представники ресурсно-орієнтованого підходу (Пенроуз, Барні, Праахалад і Хамел) обґрунтували роль внутрішніх ресурсів і компетенцій у забезпеченні довготривалої переваги. У 1990–2000 роках з’явилися концепції збалансованих показників (Kaplan і Norton) і динамічних спроможностей (Teece, Pisano і Shuen), що акцентували увагу на постійному моніторингу й адаптації стратегії до поточних умов. Початок XXI століття позначився зрушенням до інноваційних і цифрових стратегій: «Blue Ocean» (Kim & Mauborgne, 2005) пропонує створювати нові ринкові простори, «Agile Strategy» (Rigby, Sutherland & Noble, 2018) адаптує гнучкі методи управління, а цифрова стратегія (Westerman, Bonnet & McAfee, 2014) інтегрує Big Data, AI, IoT і хмарні рішення в бізнес-моделі. Додатково зростає роль Lean Startup, Design Thinking та екосистемного підходу. Теоретично узагальнено, що сучасні інноваційні стратегії дозволяють підприємствам скорочувати час прийняття рішень, підвищувати ефективність використання ресурсів та зміцнювати позиції на глобалізованому ринку. Цифрові технології знижують бар’єри комунікації та нівелюють помилки в управлінні, сприяють побудові гнучкої корпоративної культури та відкривають нові шляхи розвитку підприємств. Таким чином теоретично доведено, що стратегія інноваційного розвитку є невід’ємним елементом забезпечення довгострокової конкурентоспроможності та здатності підприємства швидко реагувати на зміну ринкових умов.

Ключові слова: стратегія, підприємство, стратегія розвитку, інноваційний розвиток, конкурентоспроможність підприємства.

Табл.: 3. Бібл.: 24.

Красноносова Олена Миколаївна – кандидат економічних наук, доцент, старший науковий співробітник, Офіс оцінювання діяльності наукових установ НАН України, Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України (вул. Володимирська, 54, Київ, 01030, Україна)
Email: [email protected]
Цуй Цзенфен – аспірант, кафедра маркетингу, Харківський національний економічний університет ім. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харків, 61166, Україна)

Список використаних у статті джерел

Гудзь О. Є. Маркетингові аспекти стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2017. № 4. C. 5?11. URL: https://duikt.edu.ua/uploads/p_1010_74096107.pdf
Гудзь О. Є. Щербина В. В. Стратегічні напрями формування конкурентних переваг підприємств. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2018. № 3. C. 58?64. URL: https://journals.dut.edu.ua/index.php/emb/article/view/1940/1836
Клименко С. М. Формування стратегії розвитку підприємства з урахуванням ризиків. Бізнес Інформ. 2013. № 8. С. 343–347. URL: https://www.business-inform.net/export_pdf/business-inform-2013-8_0-pages-343_347.pdf
Артеменко Л. П., Гук О. В., Жигалкевич Ж. М. Реалізація стратегії розвитку підприємства: синергічний підхід. Інвестиції: практика і досвід. 2009. № 19. С. 12–14. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/19_2009/5.pdf
Денисюк І. Стратегія розвитку підприємства харчової промисловості: економічна сутність. Економічний аналіз. 2013. Вип. 12. Ч. 3. С. 112–115. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecan_2013_12%283%29__25
The Art of War by active 6th century B. C. Sunzi / trans. L. Giles. 1910. URL: https://www.gutenberg.org/ebooks/132
Drucker P. F. Management: Tasks, Responsibilities, Practices. New York : Harper & Row, 1974. 839 p.
Machiavelli N. The Prince / trans. W. K. Marriott. 2021. 162 p.
Taylor F. W. The Principles of Scientific Management. Dover Publication, 1997. 80 p.
Fayol H. General and Industrial Management. London : Pitman Publishing, 1916. URL: https://ia803403.us.archive.org/11/items/in.ernet.dli.2015.13518/2015.13518.General-And-Industrial-Management.pdf
Chandler A. D. Strategy and Structure: Chapters in the History of the Industrial Enterprise. Cambridge : Beard Books, 1962. 480 p.
Ansoff H. I. Corporate Strategy: An Analytic Approach to Business Policy for Growth and Expansion. New York : McGraw-Hill, 1965.
Reeeves M., Venema T. BCG Classics Revisited: The Growth Share Matrix. 2014. URL: https://www.bcg.com/publications/2014/growth-share-matrix-bcg-classics-revisited
Porter M. E. Competitive Strategy: Techniques for Analyzing Industries and Competitors. New York : Free Press, 1980.
Porter M. E. Competitive Advantage: Creating and Sustaining Superior Performance. New York : Free Press, 1985.
Penrose E. The Theory of the Growth of the Firm. Oxford : Oxford University Press, 1959. 272 p.
Barney J. B. Firm Resources and Sustained Competitive Advantage. Journal of Management. 1991. Vol. 17. Iss. 1. P. 99–120. DOI: https://doi.org/10.1177/014920639101700108
Prahalad C. K., Hamel G. The Core Competence of the Corporation. Harvard Business Review, May – June 1990. P. 79–90.
Kaplan R. S., Norton D. P. The Balanced Scorecard: Translating Strategy into Action. Boston : Harvard Business School Press, 1996. 329 p.
Balanced Scorecard Basics (BSC). URL: https://balancedscorecard.org/bsc-basics-overview/#:~:text=The%20balanced%20scorecard%20(BSC)%20is,Prioritize%20projects%2C%20products%2C%20and%20services
Teece D. J., Pisano G., Shuen A. Dynamic Capabilities and Strategic Management. Technological Know-How, Organizational Capabilities, and Strategic Management. 2008. P. 27–51. DOI: https://doi.org/10.1142/9789812834478_0002
Kim W. C., Mauborgne R. Blue Ocean Strategy: How to Create Uncontested Market Space and Make the Competition Irrelevant. Boston : Harvard Business Review Press, 2005. URL: https://helenescott.com/wp-content/uploads/2014/01/BookReportBlueOceanStrategy.pdf
Rigby D. K., Sutherland J., Noble A. Agile at Scale. Harvard Business Review. 2018. May – June Issue. URL: https://hbr.org/2018/05/agile-at-scale
Westerman G., Bonnet D., McAfee A. Leading Digital: Turning Technology into Business Transformation. Boston : Harvard Business Review Press, 2014. 292 p.

ДЛЯ АВТОРІВ

Ліцензійний договір

Умови публікації

Вимоги до статей

Положення про рецензування

Договір публікації

Номер в роботі

Питання, які задаються найчастіше

ІНФОРМАЦІЯ

План наукових конференцій

НАШІ ПАРТНЕРИ

Журнал «Проблеми економіки»

Матеріали на сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International CC BY-SA.

Написати вебмастеру