ЖУРНАЛ БІЗНЕС ІНФОРМ.

УКР

ENG

Пошук:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ

КВ №19905-9705 ПР від 02.04.2013 р.

ЗАСНОВНИКИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІНДУСТРІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ РОЗВИТКУ НАН УКРАЇНИ
(ХАРКІВ, УКРАЇНА)

ROR

ЕДРПОУ 05481984

Згідно з рішенням № 802 Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.03.2024 р. зареєстрований суб’єктом у сфері друкованих медіа. Ідентифікатор R30-03156

ВИДАВЕЦЬ

ФОП Лібуркіна Л. М.

КАТАЛОГ

Методичні засади оцінювання потенціалу розвитку спеціалізованих видів туризму в контексті збереження культурної спадщини
Хохлов М. В.

Хохлов М. В. Методичні засади оцінювання потенціалу розвитку спеціалізованих видів туризму в контексті збереження культурної спадщини. Бізнес Інформ. 2026. №8. C. 269–280.
https://doi.org/10.32983/2222-4459-2026-8-269-280

Розділ: Економіка торгівлі та послуг

Стаття написана українською мовою
Завантажень/переглядів: 7

Завантажити статтю (pdf) -

УДК 338.48-6:719(477)

Анотація:
Актуальність дослідження зумовлена тим, що поширені підходи до оцінювання туристичного потенціалу здебільшого фіксують ресурсну забезпеченість, ринкову привабливість та інфраструктурну готовність території, але недостатньо враховують межі туристичного використання культурної спадщини. Мета статті полягає в розробленні методики оцінювання потенціалу розвитку подієвого туризму в Україні, у якій збереження матеріальної та нематеріальної спадщини є обов’язковою умовою реалізації туристичних можливостей. Використано системний аналіз, порівняння, узагальнення, типологізацію, декомпозицію та багатокритеріальний підхід. Інформаційну базу сформовано з актуальних наукових публікацій 2021–2026 рр., присвячених подієвому та культурному туризму, оцінюванню туристичного потенціалу, управлінню спадщиною і сталому розвитку дестинацій. Запропоновано розглядати подієво-спадковий комплекс як прикладну одиницю оцінювання та сформовано систему з 7 блоків і 28 базових індикаторів. Методика передбачає нормування показників, визначення ваг, розрахунок інтегрального індексу базового потенціалу, коефіцієнта збереження спадщини та індексу відповідального потенціалу. Для ситуацій, у яких високі показники попиту чи економічного ефекту поєднуються з критичними ризиками для автентичності, участі носіїв або фізичного стану спадщини, запроваджено некомпенсаційне «охоронне вето». Розроблено п’ятирівневу шкалу інтерпретації та алгоритм застосування методики на рівні регіонів і територіальних громад України. Наукова новизна полягає в поєднанні інтегрального оцінювання з обов’язковим охоронним фільтром та розмежуванні довгострокового потенціалу і поточної допустимості проведення події. Практична цінність полягає у можливості використання методики для відбору проєктів, визначення допустимого масштабу подій, формування дорожніх карт розвитку та моніторингу культурних, економічних і просторових наслідків.

Ключові слова: спеціалізований туризм; подієвий туризм; туристичний потенціал; культурна спадщина; нематеріальна культурна спадщина; багатокритеріальне оцінювання; сталий розвиток; територіальна громада.

Табл.: 4. Формул: 3. Бібл.: 19.

Хохлов Максим Володимирович – аспірант, Київський університет культури (вул. Євгена Коновальця, 36, Київ, 01042, Україна)
Email: [email protected]

Список використаних у статті джерел

Щука Г. П., Ковальська Л. В., Безрученков Ю. В. Подієвий туризм: уточнення базових характеристик. Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі. 2022. № 7. С. 70–76. DOI: https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-7-8
Щука Г. П., Ковальська Л. В. Подієвий туризм в Закарпатті: інвентаризація фестивалів. Краєзнавство. 2023. № 3–4 (124–125). С. 98–107. DOI: https://doi.org/10.15407/kraieznavstvo2023.03-04.098
Радіонова О., Влащенко Н. Визначення сутності заходу в контексті розвитку івент-туризму. Економіка та суспільство. 2024. № 67. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-67-99
Сідоров М. В., Писаревський М. І., Панова І. О., Бакманян А. К. Подієвий туризм як чинник розвитку територій: типологія, класифікація, концептуальні підходи. Бізнес Інформ. 2025. № 4. С. 256–264. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2025-4-256-264
Плецан Х. В. Фестивалі як драйвери розвитку креативних індустрій: історико-культурологічний підхід. Питання культурології. 2022. № 39. С. 194–209. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.39.2022.256927
Костиря І. О., Білецька О. О. Гастрономічний туризм як інструмент культурного брендингу України. Питання культурології. 2021. № 38. С. 301–313. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247174
Jelincic D. A. Indicators for Cultural and Creative Industries’ Impact Assessment on Cultural Heritage and Tourism. Sustainability. 2021. Vol. 13. No. 14. Art. 7732. DOI: https://doi.org/10.3390/su13147732
Cudny W., Jolliffe L., Guz A. Heritage Event as Tourist Attraction: The Case of Dymarki Swietokrzyskie, Poland. GeoJournal. 2022. Vol. 87. P. 2975–2992. DOI: https://doi.org/10.1007/s10708-021-10407-4
Cerquetti M., Ferrara C., Romagnoli A., Vagnarelli G. Enhancing Intangible Cultural Heritage for Sustainable Tourism Development in Rural Areas: The Case of the “Marche Food and Wine Memories” Project (Italy). Sustainability. 2022. Vol. 14. No. 24. Art. 16893. DOI: https://doi.org/10.3390/su142416893
Jones Z. M. Going Beyond Tourism Attraction in the Festivalisation of World Heritage Cities. In: 50 Years World Heritage Convention: Shared Responsibility – Conflict & Reconciliation. Cham : Springer, 2022. P. 113–124. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-05660-4_9
Tira Y., Turkoglu H. Circularity-Based Decision-Making Framework for the Integrated Conservation of Built Heritage: The Case of the Medina of Tunis. Built Heritage. 2023. Vol. 7. Art. 16. DOI: https://doi.org/10.1186/s43238-023-00093-1
Zubiaga M., Sopelana A., Gandini A., Aliaga H. M., Kalvet T. Sustainable Cultural Tourism: Proposal for a Comparative Indicator-Based Framework in European Destinations. Sustainability. 2024. Vol. 16. No. 5. Art. 2062. DOI: https://doi.org/10.3390/su16052062
Gecikli R. M., Turan O., Lachytova L., Dagl? E., Kasalak M. A., Ugur S. B., Guven Y. Cultural Heritage Tourism and Sustainability: A Bibliometric Analysis. Sustainability. 2024. Vol. 16. No. 15. Art. 6424. DOI: https://doi.org/10.3390/su16156424
Bachmann-Gigl U., Dabiri Z. Cultural Heritage in Times of Crisis: Damage Assessment in Urban Areas of Ukraine Using Sentinel-1 SAR Data. ISPRS International Journal of Geo-Information. 2024. Vol. 13. No. 9. Art. 319. DOI: https://doi.org/10.3390/ijgi13090319
Chams-Anturi O., Paipa-Sanabria E., Escorcia-Caballero J. P. Methodology for the Identification and Evaluation of the Tourism Potential of the Natural and Cultural Heritage Inventory. Sustainability. 2025. Vol. 17. No. 24. Art. 11311. DOI: https://doi.org/10.3390/su172411311
Ivanov O., De Marchi D. Building Resilience in War-Torn Tourism Destinations Through Hot-War Tourism: The Case of Ukraine. Tourism and Hospitality. 2025. Vol. 6. No. 5. Art. 274. DOI: https://doi.org/10.3390/tourhosp6050274
Tian Q., Han D., Puska A., Stevic Z., Stilic A., Aydin M. M. Integrated Fuzzy Model for Assessing Cultural Tourism Potential in Ethno-Villages. Technological and Economic Development of Economy. 2026. Vol. 32. No. 3. P. 765–785. DOI: https://doi.org/10.3846/tede.2026.26322
Jones Z. M., Zhang X. Identifying the Role of Industrial Heritage in the European Capital of Culture Programme. Built Heritage. 2024. Vol. 8. Art. 20. DOI: https://doi.org/10.1186/s43238-024-00133-4
Zubiaga De la Cal M., Gandini A., Pasandideh S., Sopelana Gato A., Kalvet T., Lopez de Aguileta Benito A., Pereira P., Koor T., Martins J. A Multi-Criteria Decision Support System for Data-Driven Strategic Planning in Sustainable Cultural Tourism. Sustainability. 2026. Vol. 18. No. 3. Art. 1412. DOI: https://doi.org/10.3390/su18031412